Журналістика в колі філології й медіаосвіти
проф. Михайлин І.Л.

Сім років, які минули відтоді, як наука про журналістику вилучена з філологічних наук і включена до наукової галузі «Соціальні комунікації» під назвою «Теорія та історія журналістики», науковці пояснюють один одному, що таке «Соціальні комунікації», як їх слід розуміти і що таке журналістика в складі соціальних комунікацій. Беззмістовність кроку семирічної давнини стає все більш очевидною.

Читати далі


Луганськ, Валентина Галич і публіцистика
проф. Михайлин І.Л.

Укрзалізниця пустила до Луганська з Харкова експрес — потяг № 179. Він доїжджає до однієї з двох столиць Донбасу за сім годин. Це довше, ніж до Києва, куди зараз можна дістатися з Харкова за 5 годин, але все одно дуже швидко. 14 листопада 2013 року я сів у цей потяг, приготувавшись їхати у вагоні з сидячими місцями, щось на зразок вже відомого «Інтерсіті+», але виявилося, що потяг складався із звичайних купейних вагонів, у яких кожний пасажир мав свою полицю (моя була верхня), але не мав ніяких засобів, щоб на ній прилягти — ані матраца, ані подушки, ані ковдри. Я примостився на пачці книжок, які віз із собою на подарунок кафедрі журналістики.

Читати далі


Наближення до Олеся Гончара
через Дніпропетровськ і Полтаву

проф. Михайлин І.Л.

У Новомосковську хмарне небо роз’яснилося й далі ми їхали по сонцю. 3 квітня 2013 року з Мерефи я виїхав за температури + 4°С, з Харкова — + 7°С. У Дніпропетровську сяяло сонце, температура становила + 20°С, що відповідало моїм настроям і очікуванням від Другої всеукраїнської науково-практичної конференції «Феномен Олеся гончара в духовному просторі українства», організаторами якої були Національний гірничий університет і Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка. Попереднє ознайомлення з програмою засвідчувало, що учасників конференції очікує два дні свята, пов’язаного з наближенням до Олеся Гончара.

Читати далі


Новинарна журналістика у Львові
проф. Михайлин І.Л.

Нотатки з Міжнародної науково-практичної конференції «Сучасна новинна журналістика: тенденції розвитку, форми подання, суспільний резонанс» (Львів, 25–27 жовтня 2012)

24 жовтня 2012 року я їхав на верхній боковій полиці плацкартного вагона поїзда № 111 «Харків – Львів» і насолоджувався тим, що переважна більшість пасажирів лежить упоперек вагонів, а я – уздовж.

Раніше до Львова з Харкова можна було доїхати чотирма потягами (на Трускавець, на Ужгород, на Івано-Франківськ і власне на Львів). Тепер залишився один потяг.

Читати далі


БЛИСК І ЗЛИДНІ СЛОБОЖАНЩИНИ,
або ЯК МИ МАНДРУВАЛИ ХАРКІВЩИНОЮ…

доц. Нечаєва Н. В.

Щорічний виїзд філологічного факультету відбувся не навесні, як зазвичай, а 3 червня, у суботу, трохи хмарного літнього дня, коли, запасшись гарним настроєм і парасолями, любі колеги вирушили в мандри…

Цього разу маршрут поїздки був прокладений нашим незмінним Мойсеєм Валентиною Володимирівною не так далеко, рідною Харківщиною, у якій ми мали познайомитися з архітектурними пам’ятками старовинних поміщицьких маєтків і садово-паркового мистецтва. Одразу зазначу, що в жодному з відвіданих місць нам не довелось познайомитися з інтер’єрними красотами, тож ми насолоджувались, власне, будівлями і навколишніми незрівнянними пейзажами.

Читати далі


Сходження до минулого
проф. Хавкіна Л.М.

Усе складніше філологічному факультету, який за останні роки об’їздив всі близькі й не дуже прикметні місця – історичні, природні, музейні – визначатися з черговим маршрутом, і всі віддаленішими стають ці маршрути. У цьому можна було пересвідчитися 28 травня тим, хто наважився на 16-годинну екскурсію (яка врешті-решт виявилася ще на пару годин довшою) до Чигирина. А точніше – по кількох історичних місцях, пов’язаних із козацьким минулим, серед яких – музей Богдана Хмельницького у м. Чигирин, Замкова гора, Суботів, Холодний Яр та Мотронинський жіночий монастир.

Читати далі


Олесь Гончар у Дніпропетровську
проф. Михайлин І.Л.

3.	З Тетяною Шаровою, Валентиною Мороз, Людмилою Михидою З кожної конференції виносиш якісь потужні, сильні враження, якими живеш потім упродовж тривалого часу. Найбільш потужним враженням від конференції «Рецепція України в контексті сучасної мови та літератури», яка відбувалася 31 березня – 1 квітня 2011 року в Національному гірничому університеті (м. Дніпропетровськ), було здивування. Під осяянням цього враження я живу й досі.

Читати далі


ДНІ НАУКИ – 2011 в Інституті журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка
доц. Хавкіна Л.М.

Міжнародна науково-практична конференція «Типологічні характеристики українського медійного контенту» У межах щорічних Днів науки в Інституті журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка 24 і 25 березня 2011 року відбулися так само щорічні наукові події: Міжнародна науково-практична конференція «Типологічні характеристики українського медійного контенту» (24 березня) та XVІІ міжнародна науково-практична конференція з проблем функціонування й розвитку української мови «Мова. Суспільство. Журналістика» (25 березня). І, як і в попередні роки, представники кафедри журналістики ХНУ імені В. Н. Каразіна взяли активну участь у конференціях.

Читати далі


Львів: Здоровега як наше класичне надбання
проф. Михайлин І.Л.

Дзеркальна зала під час пленарного засідання Міра зрілості науки вимірюється наявністю в неї класики. Творчість Володимира Йосиповича Здоровеги (9.10 1930–20.04 2006) належить до таких безсумнівних надбань українського журналістикознавства. Творчість у широкому розумінні цього слова, адже під нею можна розуміти не тільки написаний доробок, але й саме життя, вчинки вченого, які залишилися в пам’яті тих людей, хто його добре і навіть поверхово знав, виступи в обговоренні якихось питань чи принагідні думки в бесідах, які не записувалися, але знову ж таки, сьогодні пам’ятаються, бо наділені непроминущим значенням і цінністю. Життя як творчість – це гасло якраз про В. Здоровегу.

Читати далі


Журналістика, лінгвістика й дидактика в Полтаві
проф. Михайлин І.Л.

Співає хор 7–8 жовтня 2010 року в Полтавському національному університеті імені В. Г. Короленка проходила Друга всеукраїнська науково-практична конференція «Журналістика. Лінгвістика. Дидактика». Перша пройшла у травні 2009 року, але до неї в Полтаві була проведена ще одна конференція з журналістикознавчих студій – у 2005 році – з нагоди 100-ліття української преси в Східній Україні, приурочена до сотої річниці виходу першого числа газети «Хлібороб».

Читати далі


Козацьке минуле очима філологів
викл. Чеп’якова І. Ю.

Запорізька Січ Традиційні поїздки викладачів-філологів екскурсійними маршрутами Харківської та сусідніх областей цього року мали своє продовження на більш далеку відстань. А саме – аж до славного міста Запоріжжя. Ми запланували відвідати історико-культурний комплекс «Запорізька Січ», розташований на о. Хортиця просто неба, Музей історії запорізького козацтва та кінний козацький театр, а передувати цьому всьому мала прогулянка Дніпром на катері. Докладніше про це – трохи згодом.

Особисто я вперше потрапила до кола філологів-туристів, оскільки працюю на філфаці перший рік, та цей факт зовсім не завадив мені добре почуватися серед колег з інших кафедр...

Читати далі


Під зорями балканськими, або ж «Хороша страна Болгария…»
доц. Кохан Ю.І.

Ю.І. Кохан – автор нотаток подорожнього Наприкінці травня філологів традиційно охоплює, як писав класик, “беспокойство, охота к перемене мест”. Оце саме бажання до переміни місць, а також запрошення взяти участь у конференції привело мене до міста ВеликоТирново в Болгарії, де в тамтешньому університеті імені Святих Кирила та Мефодія й проходила конференція, присвячена гуманізації вищої освіти в умовах Болонського процесу. Перш ніж перетнути кордон з Болгарією треба було проїхати Румунією від Відул-Сірета на україно-румунському кордоні до Русе на румунсько-болгарському. Сценка на кордоні: паспортний контроль. Румунський прикордонник перевіряє паспорт мого попутника, який їде на конференцію до Бухареста. Дивиться на прізвище:”О, Шевченко! Грейт юкрейніан футболіст”. Той відповідає:”Єс, енд грейт юкрейніан поет”. На обличчі румуна – непідробне здивування. Зовсім як в анекдоті: “Так він іще й вірші пише!”

Читати далі


Шляхами козаків
доц. Хомік О.Є., журналіст Хомік Г.М.

Свято-Троїцький храм міста Новомосковська. Фото І.Р. Мурадової 23 травня 2009 року викладачі, співробітники філологічного факультету, а також їхні друзі та родичі (усього 67 осіб) здійснили щорічну весняну екскурсію. На цей раз дорога привела аж у Дніпропетровську область. Першою зупинкою був Свято-Троїцький храм міста Новомосковська. Як розповіла екскурсовод, цей храм побудували на кошти козаків 1778 р. наші земляки, харків’яни. Аналогів храму у світовій архітектурі немає. Святиня є шедевром монументального українського дерев’яного зодчества. Собор внесено до державного реєстру культурної національної спадщини й до реєстру ЮНЕСКО.

Читати далі


Львів. Ювілей Олександри Сербенської
проф. Михайлин І.Л.

На пленарному засіданні (другий справа проф. І.Л. Михайлин) Рівень нашої поваги один до одного – термометр культурного рівня суспільства. Отримавши повідомлення про конференції у Львівському національному університеті імені Івана Франка «Комунікативна ідентифікація в інформаційному просторі України», яка присвячувалася ювілею Заслуженого професора Львівського національного університету імені Івана Франка, професора кафедри радіомовлення і телебачення, академіка Академії наук вищої освіти України Олександри Антонівни Сербенської, я ні хвилини не сумнівався в необхідності взяти в ній участь. Зі мною на конференцію з доповідями їхало ще п’ятеро харків’ян: Любов Хавкіна, Оксана Лаврик, Юлія Снурнікова, Олександра Драчова і Анна Ковжога.

Читати далі


Мандруємо Україною, або Полтавський літопис
доц. Кремінська І.М.

Полтава. Музей І. Котляревського. Фото автора Традиційно навесні співробітники філологічного факультету вирушають у далеку або не дуже далеку путь у пошуках незабутніх вражень та, що не дивно для «любителів слова», нових знань. Екскурсійний маршрут був запланований на 25 травня із попередженнями від гідрометеоцентру, що, мовляв, усією Україною, а відповідно й у Полтаві, яку ми планували відвідати, дощитиме. На превелике щастя, місто виявилося надзвичайно гостинним і зрештою встановилася чудова сонячна погода. Екскурсійна програма Полтавою була надзвичайно насиченою та інформативною, за що вкотре хочеться подякувати невтомному організатору всіх поїздок філологічного факультету – Валентині Володимирівні Нємцевій.

Читати далі


Львів. Пам’яті Здоровеги
проф. Михайлин І.Л.

17.05.2002 р. 7 конференція «українська преса: історія і сучасність» презідія пленарного засідання. Проф. В.Й. Здоровега (перший з зліва проф. І.Л. Михайлин) Професор Володимир Йосипович Здоровега (нар. 1930) пішов з життя 20 квітня 2006 року. Був він визначний корифей науки про журналістику і мав високий моральний авторитет. З його думкою рахувалися не тільки наукові, але й журналістські кола в усій Україні. Досить сказати, що на пропозицію В.Й. Здоровеги (тоді декана журфаку львівського університету імені Івана Франка) шостий з’їзд спілки журналістів України в 1990 році прийняв резолюцію про реорганізацію спілки у незалежну від СЖ СРСР позапартійну організацію, якою вона залишається й зараз. Тоді зібрання проголосило себе першим з’їздом спілки журналістів України.

Читати далі


Тернопіль. «Медобори»
проф. Михайлин І.Л.

проф. Михайлин І.Л. Сідаючи вкотре писати подорожній нарис про свою участь у&nbsнауковій конференції, я раптом замислився: для чого я це роблю? Разом з тим згадалося, що цього жанру не цуралися видатні вчені: Дмитро Багалій, Микола Сумцов, Михайло Грушевський. Повертаючись з літніх відпусток, вони охоче писали нотатки про свої подорожі. Наприклад, Дмитро Багалій під колоритним псевдонімом Д. Чепурний опублікував в «Харьковских губернских ведомостях» (1891. – 10, 12, 24, 31 липня) розлогий цикл з чотирьох листів «По півдню Росії». Окрасою газети «Южный край» були подорожні нариси Миколи Сумцова. Відправляючись з Харкова в дорогу в службове відрядження чи на відпочинок, він вважав своїм обов’язком розповісти читачам газети про все цікаве й варте уваги в інших містах Росії. Так виникли подорожні нариси: «З московських вражень» (1902. – 22, 24 квітня); «З&nbsполтавських заміток» (1903. – 14 вересня); «День в Сумах» (1906. – 3 серпня). Закордонні враження лягли в основу серії публікацій «Із записника» (1908. – 6, 10, 13, 15, 20, 30 серпня; 18&nbsвересня; 2 жовтня; 8 листопада), де описано закордонну подорож по Австрії, Швейцарії, Італії; та нарису «З баварського курорту» (1913. – 22 липня). У «Літературно-науковому віснику» був опублікований у вісім подач (!!!) подорожній нарис Михайла Грушевського «По світу» (1908, №№&nbs10–12; 1909, №№ 1–5), у якому докладно описувалася мандрівка по півдню Європи. Отже, подумалося, я опинився в непоганій компанії. Але питання лишилося: а чому ж і вони? чому ми всі тягнемося до цього жанру? Витрачаємо на нього свій дорогоцінний час, який могли б приділити новим науковим працям?

Читати далі


Луганськ
як регіон і центр вивчення регіональної журналістики

проф. Михайлин І.Л.

Під час конференції Якщо я знову скажу про молодість нашої науки – журналістикознавства у широкому розумінні, – то можливо, нарешті, нікого не здивую. Для мене це ідея не нова, я часто звертаюся до неї й озвучую в різних ситуаціях. Відтак, хотілося б, щоб вона вже була відома читачам. Через молодість нашої науки, на мій погляд, недостатньо засвоєним залишається факт, що регіональний статус журналістики – у багатьох країнах це не ознака провінційності, «катрагена якої, за Юрієм Шерехом, має бути зруйнована» (див. його есей «Над озером. Баварія», 1948), а природний стан її розвитку й функціонування. Виняток становлять суворо централізовані держави, унітарні, або й навіть тоталітарні.

Читати далі


Подорожні нотатки з Литви
доц. Матушек О.Ю.

Пейзаж у Кернаве. Фото автора Колись Мілан Кундера написав про середню Європу, що це “зона малих націй, яка знаходиться між Німеччиною і Росією”. Далі чеський письменник зазначив, що “мала – це така нація, яка може зникнути і знає це”. Для мене подорож до Литви стала підтвердженням цього визначення. Литовцям ніколи не бракувало гідності і самоповаги: за минулим не плакали, за імперіями не жалкували. Це – нація-інтроверт: говорить своєю мовою, чужі згадує як іноземні (у тому числі й російську), світову класику перекладає, своє минуле шанує. До речі, про історію. Ця країна мала 4 столиці (усі чотири мені пощастило відвідати).

Читати далі


Китайские зарисовки: фрагменты дневника
доц. Попов С.Л.

Фото автора В субботу я был на партийной экскурсии. Меня пригласил преподаватель русского факультета Павел (даже китайские преподаватели русского языка, то есть не только студенты, для общения с русскими берут русские имена, думая, что русским так будет легче и приятнее, но русским, как правило, после того как они перестают смеяться над таким забавным сочетанием имени и внешности, это активно не нравится; я, в частности, стремлюсь постепенно выучивать и их китайские имена). Денег было категорически сказано не брать – партия все финансирует.

Читати далі

Дивиться фото


Мистецтво і природа: два виміри світової краси
доц. Хавкіна Л.М.

Сова у Краснокутському дендропарку. 
Фото О.Ю. Матушек Мабуть, саме таким чином всі напрямки останньої поїздки філологічного факультету узгоджуються в одну цілісну концепцію. І, вірогідно, саме за таким принципом обирали маршрут екскурсії для філологів у цьому році. І виявилися абсолютно праві, поєднавши в один маршрут унікальний за своєю концепцією та історією музей у Пархомівці й так само унікалний дендропарк у Краснокутську. Але варто згадати про все по порядку.

Читати далі


Бузкова мрія, або філологічні мандри тривають…
доц. Матвєєва Т.С.

Бузок у Диканці. Фото Є. Купріянова Людське життя – це одвічне прагнення змін, бажання бачити просторінь, а значить мати надію, що побачене незабаром стане пізнаним. Людина мандрує, ніби заточуючи нові світи до свого предковічного, батьківського, і в цьому є її духовна сила, адже зміни – основа розвитку, вони – наснага і міць, які плекають головне, заради чого кожен з’являється на Землі, – істину.

Мабуть, і ми, філологи ХХІ століття, підживлені одвічним літературознавчим непокоєм, рушили від рідного університету травня 16-го цього року в мандри Полтавщиною – землею славного нашого письменника М.В. Гоголя.

Читати далі


Мені відкрився світ, незнаний і таємний
(нотатки подорожнього)…

доц. Матвєєва Т.С.

Святі гори, 2003. Фото Є. Купріянова Дорога до храму – це завжди просвітлення, заспокоєння душі, бо веде вона у непізнану ще людиною височінь одкровення. Тому відвідини святих місць – Вознесенської церкви в м. Ізюм та Свято-Успенського Святогірського монастиря – стали неабиякою подією. Шлях вів екскурсантів вічнозеленими сосновими лісами, наповненими співами птаства, між крейдяними горами аж до широкого, величного Сіверського Дінця. Сонце і прозорість небес, цілюще повітря, блиск церковних бань – усе це обіцяло не тільки нові враження, але й осягнення раніше прихованого.

Читати далі