Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна (Офіційний сайт)


Філологічний факультет:
минуле й сьогодення


Історія філологічного факультету є історією Харківського університету, тому що факультет веде свій початок із 1804 року – часу заснування першого вищого навчального закладу на території сучасної Східної України.

Сама назва «філологічний факультет» з'явилася не одразу, оскільки філологічні дисципліни викладалися спільно з історичними курсами. Спочатку на відділенні словесних наук протягом 1805–1835 років, пізніше на філософському факультеті, складовою якого воно було до 1850 року, а до 1919 року на історико-філологічному факультеті. У 20-х–30-х роках XX століття факультет був то літературним відділенням Інституту суспільних наук Академії теоретичних знань, то секцією мови і літератури соціально-економічного відділення факультету профе­сійної освіти в Інституті народної освіти, то літературно-лінгвістичним відділенням Педаго­гічного інституту професійної освіти. Факультетом із двома відділами – літератури та мови – він став у 1933 році, а назва «філологічний» закріпилася з 1941 року.

Історія факультету пов'язана з іменами видатних учених, педагогів, письменників. Так, із часу заснування університету його ректорами були філологи І. Рижський, В. Я. Джунков­ський, І. Я. Кронеберг, П. П. Гулак-Арте­мов­ський, К. К. Фойгт. На чолі факультету в різний час стояли такі яскраві особистості, як І. С. Рижський, Х. Ром­мель, П. П. Гулак-Артемовський, М. О. Лавровський.

Усі вони чимало зробили для розвитку вітчизняної філологічної науки. Зокрема цінним внеском у розробку проблем історії російської словесності стали праці І. С. Рижського; питань слов'янознавства – першого в Росії доктора слов'яно-російської філології І. І. Срез­невського, його учня – відомого історіографа П. О. Лавровського.

Надбанням світової філологічної думки в царині мовознавства визнані дослідження І. І. Срезневського, О. О. Потебні, Д. М. Овсянико-Куликовського.

Ученими-енциклопедистами були фольклорист, етно­граф М. Сумцов; знавці історії дав­ньо­грецької й дав­ньо­римської літератури І. Я. Кронеберг, А. Й. Валицький, І. В. Нетушил; світової літератури – О. І. Кирпичников.

У XX столітті з факультетом була пов'язана наукова й педагогічна діяльність академіків О. І. Білецького (літе­ра­туро­знавство), Л. А. Булаховського (мовознавство), труди яких високо поціновані у вітчизняній та зарубіжній філології. У Харкові починав свою наукову діяльність все­світ­ньо­ві­до­мий лінгвіст, почесний доктор Хар­ків­сько­го університету Ю. В. Шевельов. Важливу роль у роз­вит­ку мовознавства відіграли студії М. Ф. Наконечного, К. Т. Німчинова, О. В. Ве­ту­хова. О. М. Фінкеля, М. М. Ба­же­нова.

Літературознавчі студії активно провадили М. А. Пле­вако, А. П. Шамрай.

Сьогодні філологічний факультет є потужним осередком гуманітарної науки. Навчальний процес забезпечують висококваліфіковані викладачі, в тому числі одинадцять докторів наук. Очолює факультет доктор філологічних наук, професор Ю. М. Безхутрий.

Серед напрямів розвитку сучасного мовознавства є питання лексикології та фразеології, морфології, мор­фе­міки, словотвору, ономастики, діалектології, історії літературної мови, стилістики й мови художнього твору, історичної граматики, комп'ютерного синтаксису й се­ман­тики, комп'ютерної лексикографії тощо.



Освіта

Наука





Сфера літературознавчих студій – історія й теорія літератури, літературної критики, розвиток і взаємодія художньо-естетичних систем, теорія й практика перекладу, закономірності світового літературного процесу.

Щороку науковці факультету публікують у віт­чиз­няних і закордонних часописах, збірниках матеріалів всеукраїнських і міжнародних конференцій до двохсот статей, видають монографії, словники, енциклопедії, довідники, підручники для вищої та загальноосвітньої школи – понад тридцять назв за останні кілька років.

Факультетські кафедри активно співпрацюють із віт­чиз­няними та закордонними науковими центрами: Інститутом літератури імені Т. Г.  Шевченка НАН Укра­їни, Національним університетом «Києво-Могилянська ака­де­мія», Пушкінським Домом (м. Санкт-Петербург, Росія), Інститутом світової літератури (м. Москва, Росія) тощо.

Студенти-філологи беруть участь у регіональних і все­україн­ських наукових конференціях, у все­україн­ській сту­дент­ській олімпіаді з української мови і лі­те­ра­тури, Все­україн­ському конкурсі знавців української мови імені П. Яцика, міських і всеукраїнських кон­кур­сах студентських наукових робіт, демонструючи ви­со­кий рівень фахової підготовки.

На факультеті створені електронний інфор­ма­цій­ний центр, віртуальна бібліотека, навчальна фільмо­тека, сучасними комп'ютерами обладнані два класи.

Філологічний факультет Харківського національ­но­го університету імені В. Н. Каразіна продовжує роз­виватися, плекаючи традиції фундаторів вітчизняної словесності й орієн­туючись на нові наукові відкриття.