Ю.В. Шевельов (1908–2002)

Юрій Шевельов – Почесний доктор Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна.

Юрій Володимирович Шевельов народився 17 грудня 1908 року, за офіційними даними в м. Ломжі (сучасна Польща). Дитинство і юність провів у Харкові. Тут здобув середню і вищу освіту.

По закінченні Харківського університету навчався в аспірантурі у видатного мовознавця Леоніда Булаховського. Згодом став викладачем університетської кафедри української мови, а в перші роки війни – її завідувачем.

З кінця 1943 р. певний час працює під керівництвом відомого українського лінгвіста Василя Сімовича у Львові.

<>p Протягом 1944–1951 років викладає українську та інші слов’янські мови в різних навчальних закладах Європи (Мюнхен, Люнд), бере активну участь у громадсько-культурній діяльності української діаспори.

У 1951 році переїздить до США, де працює в Гарвардському та Колумбійському університетах.

Юрій Шевельов є одним із засновників УВАН (Української Вільної Академії наук), президентом якої обирався двічі.

У січні 2000 року вчена рада Харківського національного університету імені Василя Каразіна за клопотанням ради філологічного факультету надала Юрієві Шевельову звання Почесного Доктора університету. Тим самим було пошановано великого подвижника науки на його 90-ліття та відзначено заслуги вченого як гідного продовжувача традицій Харківської лінгвістичної школи, фундатором якої був Олександр Потебня.

Саме ювілейна Потебнянська наукова конференція, що проходила восени 1991 року в Харкові, привела Юрія Володимировича до alma mater після багатьох десятиріч розлуки. Виголошена ним тоді доповідь була покладена в основу великої статті “Олександр Потебня: спроба реконструкції цілісного образу”, яку опубліковано в збірнику “Українська мова: Історія і стилі” (Харків: Основа, 1992. – С. 5–44). Автор з притаманною йому високою ерудицією на підставі аналізу низки праць Потебні розкрив перед сучасним читачем образ геніального українського вченого, що більшу частину свого життя був змушений перебувати у внутрішній еміграції щодо наукових і громадських реальностей тогочасної Росії.

З рідним університетом Юрій Шевельов зустрічався і під час роботи ІІІ Міжнародного Конгресу україністів, що проходив улітку 1996 року в Харкові. На той час було видано наукові виклади університетських філологів на честь його 85-ліття (Видатний філолог сучасності. – Харків: Око, 1996). Велику зацікавлену аудиторію зібрала наукова конференція до 90-річчя вченого. Її матеріали ввійшли до спеціального випуску “Вісника Харківського університету” (№ 426. – Харків: 1999) під назвою: “Творчий доробок Юрія Шевельова і сучасні гуманітарні науки”. Таким чином цінні дослідження вченого-філолога, від яких тривалий час були відсторонені науковці України, стають надбанням вітчизняної науки, української духовності.

Професор Юрій Шевельов виявляв постійний інтерес до нашої науково-дослідної діяльності, до питань освіти й культури в Україні, зокрема в Харкові. За його активної участі товариство “Друзі Харкова” з Нью-Йорка фінансово підтримує видання наукових праць філологів (“Слово про Шевченка”, збірник матеріалів наукової конференції до 100-річчя Миколи Наконечного та ін.), часопису “Березіль”, “Збірника Харківського історико-філологічного товариства”. Як лауреат Шевченківської премії 2000 року, він виявив бажання передати грошову частину нагороди одній із шкіл Харкова. На пропозицію регіонального відділення Товариства “Україна–Світ” відповідні кошти Лауреат передав шостій міській гімназії.

Філологи Харківського національного університету імені Василя Каразіна пишаються з того, що серед Почесних членів університетської сім’ї поряд з іменами славетних Ґете та Івана Франка вписано також ім’я нашого видатного сучасника Юрія Шевельова.