Савченко Любов Григорівна


Професор кафедри української мови Савченко Л. Г.

Савченко Любов Григорівна, кандидат філологічних наук, професор.


Савченко Любов Григорівна народилася 14 липня 1949 року в селі Бригадирівка Ізюмського району Харківської області.


1956 року почала навчання у Бригадирівській пеповносередній школі. З 1963 року навчалася в Ізюмській неповносередній школі № 5, а 1966 року закінчила Ізюмську середню школу № 1.


1968 року вступила до Харківського державного університету імені О.М.Горького на філологічний факультет відділення української мови та літератури. Закінчила навчання 1973 року, одержавши диплом із відзнакою.


До лютого 1976 року працювала вчителем української мови та літератури Харківської середньої школи № 38, а далі (до сьогодні) – у Харківському державному університеті імені О.М. Горького (зараз Харківський національний університет імені В.Н.Каразіна). Починала лаборантом, потім викладачем. 1985 року закінчила аспірантуру на кафедрі української мови, 1986 року захистила кандидатську дисертацію «Семантичні зміни в українській поетичній лексиці радянського періоду» і працювала на посаді старшого викладача, доцента, зараз – професора кафедри української мови.


Читає курси лексикології, фразеології та фонетики. Веде науковий семінар «Семантика поетичного слова». Із проблеми семінару під її керівництвом захищено три дисертаційні роботи.


Має понад 60 друкованих праць. Це переважно наукові розвідки із проблем семантики, поетики, стилістики художнього тексту, а також методичні розробки із читаних мною курсів та ціла низка словників.


Одружена. Чоловік, Савченко Михайло Миколайович, 1947 року народження, працював в органах внутрішніх справ міста Харкова. Має двох синів: Тараса, 1972 року народження, та Дениса, 1977 року народження. Обидва закінчили Національну юридичну академію імені Ярослава Мудрого, працюють на посаді адвокатів.



Наукові роботи: