ПРОГРАМА
вступного іспиту з історії, теорії і практики журналістики
(спеціальність – журналістика)
для магістрів та спеціалістів

Основи журналістики

1. Атрибутивний та функціональний підходи до природи інформації. 2. Інфраструктура та структура журналістики. 3. Критерії жанрово-родової класифікації. Рід, жанр та жанровий різновид як принципи журналістського текстотворення. 4. Інформаційне суспільство: основні теорії (М. Маклюен, Е. Тоффлер, М. Ракітов, І. Масуда та інші). 5. Журналістський твір у системі інших текстів масово-інформаційних потоків. 6. Варіативність тлумачення у вітчизняному та зарубіжному журналістикознавстві проблеми функцій журналістики. 7. Осмислення журналістикознавчих проблем у новітній філософії (Ф. Сіберт, Т. Петерсен, У. Шрамм, М. Маклюен, А. Моль та інші). 8. Роль університетської освіти для формування сучасного журналіста. 9. Журналістика і філософія, їх співвідношення.

Теорія і методика журналістської творчості

1. Порівняльна характеристика каналів комунікації: газета, радіо, телебачення, Інтернет. 2. Структура журналістського тексту. 3. Задум, тема, концепція, ідея твору. 4. Композиція, конфлікт, сюжет твору. 5. Процес написання журналістського твору. 6. Образність журналістики і природа публіцистичного твору. 7. Жанрові модифікації у журналістиці та індивідуально-творчий підхід до жанру.

Основи зображальної журналістики

1. Жанрова система фотожурналістики. 2. Основні етапи підготовки фоторепортажу. 3. Основні закони побудови фотокомпозиції. 4. Специфіка самостійної та партнерської роботи фоторепортера. 5. Способи використання світла при фотозйомці.

Основи радіожурналістики

1. Специфічні зображально-виражальні засоби радіомовлення (природні та технічні), своєрідність їхнього впливу на слухача. 2. Основні функції радіомовлення. 3. Тенденції розвитку сучасного радіомовлення. 4. Специфіка інформаційних радіожанрів. 5. Проблема автора в сучасній радіожурналістиці; відомі українські радіожурналісти.

Основи телевізійної журналістики

1. Місце телебачення у системі ЗМІ. Суспільні функції телебачення. 2. Зображально-виражальні засоби «екрану». 3. Жанри та жанрові різновиди телебачення. 4. Жанри інформаційного телебачення. 5. Характеристика жанрів телевізійної аналітичної публіцистики. 6. Характеристика жанрів телевізійної художньої публіцистики. 7. «Передача», «програма», «канал» як телевізійні форми. 8. Історичні етапи розвитку вітчизняного телебачення.

Електронна журналістика

1. Інтернет-журналістика в контексті конвергенції засобів масової інформації. 2. Найхарактерніші особливості журналістських та інших мас-медійних явищ в Інтернеті (Інтернет-газети, новинарні сайти, блоги). 3. Історія виникнення і розвитку Інтернету як КМК.

Основи рекламної діяльності

1. Реклама і журналістика: аспекти взаємодії і протидії. 2. Переваги та обмеження різних каналів поширення рекламної інформації; особливості рекламного продукту в різних ЗМІ. 3. Етико-правові засади сучасної рекламної діяльності: український та світовий досвід.

Паблік рілейшнз

1. Етика паблік рілейшнз і соціальна відповідальність. 2. Стратегічне планування в паблік рілейшнз. 3. Поняття «іміджу» та його складові. 4. Комунікація в кризових ситуаціях. Фактори успіху. 5. Основні етапи розвитку паблік рілейшнз у світі. 6. Структура ПР-діяльності, загальні принципи її побудови і оцінки. 7. Особливості застосування технологій ПР політичними партіями. 8. Внутрішній ПР.

Журналістський менеджмент

1. Характеристика базових елементів менеджменту ОМІ: бізнес, відділ новин, рекламний підрозділ, виробництво, дистрибуція. 2. Кількісні (опитування) та якісні (фокус-групи) дослідження ринку. Взаємовідносини цих видів дослідження. 3. Дуалізм медійного продукту як основа сучасного підходу у медіамаркетингу. 4. Основні заходи та інструменти практичного менеджменту в органах масової інформації. 5. Ієрархії потреб та сучасні підходи до мотивації праці у колективах ОМІ (за А. Маслоу). 6. Основні завдання журналістського менеджменту. 7. Проблема «мобінгу» у творчих колективах. Джерела потенційних конфліктів та засоби їх нейтралізації.

Психологія журналістської діяльності

1. Категорія «образу автора» у журналістському дискурсі в період дії феномену «подвійної свідомості» та у пострадянський період. 2. Концепція «відокремлення слова від дійсності» як принцип соціальної свідомості (за М.К. Мамардашвілі). 3. Місце фікціональних складових у журналістському дискурсі в пострадянський період. 4. Факт і інтерпретація як теоретична опозиція у сучасному журналістському дискурсі. 5. Згасання інтертекстуальності як культурно-ідеологічне явище в сучасній соціокультурній ситуації та журналістиці. 6. Категоріальна основа суб’єктивного простору сучасного журналістського дискурсу. 7. Діалог як категорія журналістського дискурсу; комунікативно-психологічні передумови суспільного діалогу. 8. Категорія суб’єктивності/об’єктивності в журналістському дискурсі.

Етико-правові основи журналістської діяльності

1. Етико-правові основи журналістської діяльності. 2. Регулювання діяльності ЗМІ в українському законодавстві. 3. Етичні кодекси як основа професійної діяльності журналіста. 4. Історичний та сучасний аспекти формування етичних норм діяльності журналіста. 5. Аксіологічний та нормативний аспекти журналістської етики. 6. Законодавство України про діяльність ЗМІ. 7. Відмінності етичного і правового регулювання діяльності ЗМІ. 8. Правова основа свободи ЗМІ та зловживання «свободою слова».

Економіка і організація ЗМІ

1. Бізнесова діяльність редакції ЗМІ. Форми комерційної діяльності. Редакційні та приредакційні комерційні структури. 2. Доходи та витрати друкованого видання. Самоокупність, прибутковість, збитковість як фактори економічної діяльності ЗМІ. 4. Джерела фінансування періодичних видань в ринкових умовах. 5. Реклама як комерційна діяльність видання. 6. Роздержавлення ЗМІ. Форми державної підтримки періодичних видань. Висвітлення діяльності органів державної влади на договірній основі.

Історія української журналістики

1. Передумови виникнення та національні джерела української журналістики. 2. Загальноєвропейська парадигма становлення журналістики державних та залежних народів і український досвід. 3. Періодизація історії української журналістики як наукова проблема. 4. Харківська журналістика 1810-1820 рр. 5. Українська альманахова журналістика 1830-1840 рр. 6. Українська журналістика в Росії в добу «Великих реформ». 7. Москвофільська та народовська журналістика в др. пол. ХІХ ст. 8. Радикальна та еміграційна українська журналістика в др. пол. ХІХ ст. 9. Роль журналістики у становленні національної свідомості українства в ХІХ ст. 10. Українська журналістика як передумова становлення української класичної філософії ХІХ ст. 11. Перші філософські журнали в Україні.

Зарубіжна журналістика

1. Масово-інформаційна діяльність у стародавньому світі. 2. Система масової комунікації XVII і XX століть: порівняльна характеристика. 3. Система масової комунікації XVIIІ і XX століть: порівняльна характеристика. 4. Вплив політики на розвиток французької журналістики. 5. Особливості розвитку французької та американської penny press. 6. Вплив політики на розвиток англійської журналістики. 7. Газетно-видавничі монополії Великої Британії. 8. Особливості виникнення журналістики в США й Росії: порівняльна характеристика. 9. Структурні й жанрові особливості таблоїдної преси. 10. Розвиток супутникового телебачення. 11. Вплив реклами на розвиток періодики ХХ століття.

Літературне редагування

1. Етапи розвитку видавничої справи. 2. Редакторський аналіз як передумова створення якісного видавничого продукту. 3. Особливості редагування та коректури в газетному, журнальному і книжковому виданнях. 5. Методика редагування зверстаного тексту та тексту в технічному наборі. 6. Особливості комп’ютеризованого видавничого процесу.

Практична стилістика української та російської мови

1. Характер стильової норми в публіцистиці. 2. Відтворення суб’єкта та адресата в публіцистичному тексті. 3. Експресія і стандарт як стильові категорії публіцистичного тексту. 4. Оцінка як стильова категорія публіцистики та мовні засоби її вираження. 5. Мовна виразність як підґрунтя риторичної організації публіцистичного тексту (тропи та фігури мови).

Філософія журналістики

1. Українська журналістика як передумова становлення української класичної філософії ХІХ ст. 2. Перші філософські журнали в Україні. 3. Журналістика і філософія, їх співвідношення.


Дисципліни спеціалізації
Газетна спеціалізація

Інформаційні жанри

1. Загальна характеристика інформаційних жанрів. 2. Жанрові різновиди замітки. 3. Особливості жанру репортажу. 4. Звіт як інформаційний жанр. 5. Інтерв’ю: співвідношення методу і жанру.

Аналітичні жанри

1. «Публіцистика думки» і «публіцистика факту» – їх співвідношення. 2. Аналітична стаття як стрижень аналітичних газетних жанрів. 3. Особливості аргументації у газетно-журнальній публіцистиці.

Художньо-публіцистичні жанри

1. Динаміка розвитку художньо-публіцистичних жанрів. 2. Порівняльні характеристики художньо-публіцистичних жанрів: нарис та замальовка; фейлетон та памфлет; есе.

Проблематика газетних виступів

1. Висвітлення соціальної проблематики у ЗМІ. 2. Роль журналіста у формуванні інформаційного поля щодо значущих соціальних проблем. 3. Сучасна журналістика та арт-менеджмент. 4. Роль преси у формуванні політичного дискурсу. 5. Особливості висвітлення політичної тематики у сучасних ЗМІ. 6. Особливості подачі економічної проблематики для пересічного читача.

Техніка оформлення видання

1. Стандартні формати газетних шпальт. 2. Композиційно-графічні моделі газети. 3. Прийоми шрифтового виділення матеріалів: форматний, композиційний, графічний, комбінований. 4. Форми розміщення інформації в газеті («вікно», «підвал», «горище», «розпашка» та «газетний розворот»). 5. Верстка і макетування номера газети.


Телевізійна спеціалізація

Інформаційне телебачення

1. Жанри інформаційного телебачення. Принципи подання інформації у новинарному дискурсі. 2. Складові телевізійного репортажу та особливості їх поєднання (підводка, синхрон, стенд-ап, закадровий текст). 3. Порівняльна характеристика телевізійного звіту та виступу. 4. Етичні норми у телевізійному новинарному дискурсі. 5. Стандарти інформаційного мовлення. 6. Методи збирання інформації в новинарній журналістиці (дозволені, допустимі та заборонені). 7. Використання архівних матеріалів у теленовинах. 8. Норми висвітлення приватного життя в теленовинах (модель «4-х вікон» та ін.)

Телевізійне інтерв’ю

1. Інтерв’ю як жанр в телевізійній журналістиці. 2. Інтерв’ю як метод збирання інформації. 3. Типи телевізійного інтерв’ю. 4. Відмінності у підготовці до запису «інтерв’ю-думки», «інтерв’ю-анкети» та «портретного інтерв’ю». 5. Запис інтерв’ю на місці події. 6. Бліц-опитування в теленовинах: принципи подання.

Сценарна майстерність на ТБ

1. Специфіка сценарної роботи на телебаченні. 2. Етапи роботи над сценарієм телепрограми: від творчого задуму до монтажного втілення. 3. Різновиди телесценаріїв. Відмінності між літературним і режисерським сценаріями. 4. Верстка випуску теленовин. 5. Особливості створення сценарію публіцистичної телепрограми.

Журналіст у кадрі

1. Особливості виступу журналіста в кадрі. 2. Телерепортер у прямому репортажі з місця події: мовленнєвий та пластичний способи існування. 3. Технологія запису «стенд-апу». 4. Характеристика роботи тележурналіста за кадром. 5. Важливі голосово-мовленнєві навички для професійної роботи в телеефірі. 6. Артикуляційна система журналіста у процесі професійного мовлення. 7. Засоби логічної виразності ефірного мовлення (пауза, наголос, інтонація, перспектива).

Аналітико-публіцистичне та художнє телебачення

1. Тенденції розвитку аналітичної публіцистики на сучасному телебаченні. 2. Огляд як стрижень аналітичної телепубліцистики. Різновиди огляду. 3. Особливості діалогу на ТБ (жанрові відмінності бесіди, дискусії та ток-шоу). 4. Порівняльна характеристика художніх жанрів телебачення: нарис та есе, фейлетон та памфлет. 5. Жанри телевізійної сатири: функції та специфіка добору зображально-виражальних засобів.

Режисура та телекритика

1. Основні етапи розвитку режисури. 2. Функції режисера на телебаченні. 3. Тема, ідея та надзавдання телевізійного твору. 4. Звуковий фон: значення музичного супроводу та інтершуму в телесюжеті. 5. Сценарний хід та монтажне вирішення телесюжету. Принципи монтажу відеоматеріалу. 6. Етапи створення телевізійного проекту. 7. Виражальні засоби режисури (композиція, мізансцена, темпоритм та ін.). 8. Стилістика і мова закадрового тексту. 9. Типи екранних образів (образ-час, образ-знак, образ-рух, образ-перцепція, образ-дія) та способи їх аналізу у телекритиці. 3. Структура рецензії та її обумовленість жанром екранного твору.