ПРОГРАМА
вступного іспиту з давньогрецької, латинської мови та античної літератури
(спеціальність – мова та література (давньогрецька, латинська мови)
для магістрів та спеціалістів


І. ГРЕЦЬКА МОВА І АВТОРИ

Фонетика і графіка

Система графічних засобів давньогрецької мови. Система вокалізму. Система консонантизму. Давньогрецький наголос. Два типа читання давньогрецьких текстів.

Морфологія

Граматичні категорії грецького дієслова. Дієслова I і II дієвідміни (загальна характеристика). Основи дієслова. Особові закінчення дієслів. Утворення Praesens indicativi activi. Головні та історичні часи грецького дієслова. Авгмент. Авгмент у префіксальних дієслів. Imperfectum activi дієслів I і II дієвідміни. Контраговані дієслова I дієвідміни (головні форми та їх особливості). Граматична категорія стану. Медіальний стан. Граматична категорія способу. Coniunctivus. Утворення форм від основи теперішнього часу. Optativus. Утворення форм від основи теперішнього часу. Futurum (система форм). Futurum I et II. Слабкі та сильні часи дієслова (загальна характеристика). Особливості дієслівного формотворення (авгмент, подвоєння). Aoristus (загальна характеристика). Сигматичний (I) аорист. Тематичний аорист. Атематичний аорист. Пассивна основа дієслова. Aoristus I et II passivi. Futurum I et II passivi. Система перфекта. Perfectum I activi. Plusquamperfectum I activi. Perfectum II activi. Plusquamperfectum II activi. Perfectum et Рlusquamperfectum medii-passivi. Futurum III activi et medii. Відкладні дієслова. Класи дієслів I дієвідміни (загальна характеристика). Класи дієслів II дієвідміни (загальна характеристика). Дієслова I и II класів тематичної (I) дієвідміни. Дієслова III класу тематичної (I) дієвідміни. Дієслова IV класу тематичної (I) дієвідміни. Дієслова V класу тематичної (I) дієвідміни. Дієслова VI класу тематичної (I) дієвідміни. Дієслова VII класу тематичної (I) дієвідміни. Дієслова VIII класу тематичної (I) дієвідміни. Двоїна у давньогрецькій мові. Граматична категорія перехідності / неперехідності у давньогрецькій мові. Система дієприкметників. Граматичні функції дієприкметників. Система інфінітивів. Граматичні функції інфінітивів. Артикль. Займенники (розряди, особливості відмінювання). Граматичні категорії імені. I відміна (загальна характеристика). I відміна іменників. II відміна іменників. II контрагована відміна іменників. Аттична відміна. Прикметники I-II відміни. Контраговані прикметники I-II відміни. Прикметники me/gaj, polu/j. Віддієслівні прикметники. Ступені порівняння прикметників. Числівник (розряди, відмінювання, графічне зображення). III відміна (основи на сонорний; основи на -?-, основи на смичний, основи на -??-, основи на голосний). Прислівник. Ступені порівняння прислівників. Прийменник (загальна характеристика). Сполучник. Частка.

Синтаксис. Словотвір. Лексика

Просте речення (члени речення, порядок слів). Односкладні речення. Ускладнені речення. Синтаксична конструкція Accusativus cum Infinitivo. Ускладнені речення. Синтаксична конструкція Nominativus cum Infinitivo. Пасивна конструкція в давньогрецькій мові. Синтаксична конструкція Genetivus absolutus. Синтаксична конструкція Accusativus absolutus. Атракція відносного займенника. Типи складеного присудка. Предикативний дієприкметник у складеному присудку. Умовний період. Підрядні речення причини. Непряма мова як тип з’ясувальних речень. З’ясувальні речення після verba cogitandi, sentiendi et studii. З’ясувальні речення після verba timendi. Підрядні речення мети. Підрядні речення часу. Синтаксичні функції Називного відмінка. Синтаксичні функції Родового відмінка (Genetivus possessivus, characteristicus, subiectivus et obiectivus, partitivus, generis, quantitatis, comparationis, temporis, copiae et inopiae, separationis, pretii, criminis). Genetivus при дієсловах. Синтаксичні функції Давального відмінка (Dativus sociativus vel comitativus, commodi et incommodi, possessivus, instrumenti, causae, modi, relationis, mensurae, temporis). Dativus при дієсловах. Синтаксичні функції Знахідного відмінка (Accusativus duplex, obiecti interni, relationis, extensionis, temporis, adverbialis). Accusativus при дієсловах. Давньогрецька лексика (загальна характеристика). Головні засоби словотвору в давньогрецькій мові.

Діалекти давньогрецької мови

Гомерівський діалект. Особливості іонійських діалектів. Мова Геродота. Аттичний діалект та його особливості. Особливості дорійських діалектів. Особливості еолійських діалектів. Особливості діалекту койне. Мова Нового Завіту як відображення мовного койне.



ІІ. ЛАТИНСЬКА МОВА І АВТОРИ

Фонетика

Латинський алфавіт. Система голосних і приголосних звуків. Розподіл на склади та довгота складу. Правила постановки наголосу.

Морфологія

Граматичні категорії іменника. Словникова форма іменника. Типи відмін. Іменники І відміни. Іменники ІІ відміни. Іменники ІІІ відміни. Типи ІІІ відміни. Правило роду іменників ІІІ відміни. Сигматичний, асигматичний номінатив. Іменники ІV та V відмін. Система латинського відмінювання. Прикметники І-ІІ відміни. Прикметники ІІІ відміни. Субстантивація прикметників. Participium praesentis activi. Ступені порівняння прикметників. Синтаксис відмінків при ступенях порівняння. Займенники (присвійні, особові, вказівні, відносні, питальні, неозначені, заперечні, зворотний; особливості відмінювання). Займенникові прикметники. Прислівники: особливості утворення. Ступені порівняння прислівників. Числівники. Розряди числівників. Цифрове позначення латинських числівників. Римський календар. Граматичні категорії дієслова. Дієвідміни. Основи та основні форми дієслова. Система інфекта. Особові закінчення часів системи інфекта. Утворення Praesens indicativi activi, Imperfectum indicativi activi, Futurum primum indicativi activi, Imperativus praesentis activi. Пасивний стан часів системи інфекта. Синтаксис пасивної конструкції. Система перфекта активного стану. Утворення Perfectum indicativi activi, Plusquamperfectum indicativi activi, Futurum secundum indicativi activi. Система перфекта пасивного стану. Participium perfecti passivi. Утворення Perfectum indicativi passivi, Plusquamperfectum indicativi passivi, Futurum secundum indicativi passivi. Відкладні та напіввідкладні дієслова. Дієслова ІІІ дієвідміни на –іо. Дієслово sum, fui, - , esse. Дієслова, складені з esse. Неправильні дієслова (fero, eo, volo,nolo, malo, edo, fio). Інфінітив. Утворення форм інфінітива. Синтаксичні функції інфінітива. Participium futuri activi. Conjugatio perifrastica activа. Participium futuri passivi. Conjugatio perifrastica passiva. Gerundium. Вживання відмінків герундія. Gerundivum. Герундіальний та герундивний звороти. Supinum I. Supinum II. Conjunctivus. Утворення часів кон’юнктива. Вживання часів кон’юнктива у незалежному реченні (conjunctivus hortativus, jussivus, prohibitivus, optativus, concessivus, dubitativus, potentialis).

Синтаксис. Словотвір. Лексика

Інфінітивні конструкції Accusativus cum infinitivo et Nominativus cum infinitivo. Синтаксичний зворот Ablativus absolutus. Неповний Ablativus absolutus. Синтаксичні функції Родового відмінка (Genetivus objectivus, subjectivus, relationis, pretii, criminis, possessivus, partitivus, qualitatis). Синтаксичні функції Давального відмінка (Dativus commodi, incommodi, finalis, possessivus, auctoris). Синтаксичні функції Знахідного відмінка (Accusativus duplex, respectivus, limitationis, temporis, exclamationis). Синтаксичні функції Аблатива (Ablativus separationis, originis, auctoris, comparationis, instrumenti, modi, qualitatis, pretii, causae, limitationis, loci, temporis). Синтаксис складнопідрядного речення. Узгодження часів за правилом Consecutio temporum. Підрядні речення мети зі сполучником ut finale. Підрядні речення додатку зі сполучником ut/ ne objectivum. Підрядні речення наслідку зі сполучником ut consecutivum. Підрядні речення зі сполучником ut explicativum. Підрядні речення часу зі сполучником cum temporale, cum historicum, cum iterativum, cum coincidens. Підрядні речення причини зі сполучником cum causale. Підрядні речення допустові зі сполучником cum concessivum. Умовні підрядні речення (casus realis, potentialis, irrealis). Непряма мова. (oratio obliqua). Attractio modi. Непрямопитальні речення (quaestio obliqua). Підрядні речення зі сполучником quin. Словотвір у латинській мові: префіксація, суфіксація, словоскладання, конверсія.


ІІІ. АНТИЧНА ЛІТЕРАТУРА

Давньогрецька література

Термін і поняття „античної літератури”, її історичні, хронологічні та географічні межі.

Загальна характеристика античної літератури та її вплив на культуру доби Середньовіччя, Відродження та пізніших періодів.

Місце та значення давньогрецької літератури в античній цивілізації. Її періодизація.

Напрями в науці про античну літературу, критика ідеалізації, формалізму, модернізації, естетизму.

Долітературний період давньогрецької літератури. Провідні види народної творчості, їх місце та функції в житті суспільства.

Грецька міфологія. Найголовніші міфологічні цикли – троянський, фіванський, аргонавтика. Міфологія як основа давньогрецького мистецтва.

Гомер і гомерівське питання. Міф про Троянську війну, його історична основа та художнє осмислення. Значення розкопок Г. Шлімана.

Структура героїчного епосу. Аналіз „Іліади” – військово-героїчної епопеї та „Одіссеї” – епічної казково-пригодницької поеми. Особливості образів героїв гомерівських поем. Художня майстерність, особливості мови та стилю Гомера.

Гесіод та дидактичний епос („Роботи і дні”). „Теогонія” та систематизація міфологічної традиції.

Грецька лірика VII-VI ст. до н.е. Жанри лірики. Творчість Солона, Тіртея, Феогніда. Ямбічна лірика Архілоха. Громадянські, застольні та любовні мотиви в творчості Алкея. Поетичний світ Сапфо. Хорова лірика, її види та значення в суспільному житті (Піндар і Вакхілід).

Теорія походження трагедії. Грецький театр – школа етичного та естетичного виховання полісного суспільства. Організація драматичних змагань.

Есхіл. Біографія та світогляд. Проблематика драматургії. Ідейний зміст та художні особливості трилогії Есхіла „Орестея”. Проблематика перших трагедій – „Перси”, „Прометей закутий”.

Софокл і розквіт афінської демократії „Часу Перікла”. Біографія та драматична спадщина Софокла. Проблема людської долі та особистості в трагедіях Софокла „Едіп-цар” та „Антігона”. Концепція героя в трагедіях Софокла. Нововведення Софокла. Майстерність композиції трагедій.

Еврипід. Біографія та драматична спадщина Еврипіда. Періодизація творчості. Місце та роль поета в античні драматургійній традиції. Аналіз трагедій „Медея”, „Іпполіт”.

Походження комедії. Її види. Аристофан – творець політичної, злободенної комедії. Соціально-політична проблематика комедій Аристофана. Художнє перевтілення його сюжетів у пізніші часи. Політична та філософська сатира Аристофана в комедіях „Вершники”, „Оси”, „Хмари”. Перший літературно-критичний твір – „Жаби” Аристофана. Тема війни та миру в комедіях Аристофана.

„Нова” аттична комедія. Меандр та його драматична спадщина.

Грецька проза та її типи. Геродот та його „Історія” (або „Музи”).

Фукідід. Світогляд та художні принципи. Літературна спадщина Фукідіда.

Ксенофонт. Світогляд та художні принципи. Літературна спадщина Ксенофонта.

Платон. Художня майстерність. Особливості композиції, проблематики та стилю діалогів Платона.

Життєвий та творчий шлях Аристотеля. „Поетика” Аристотеля і проблеми літератури та мистецтва.

Красномовство. Види красномовства (Демосфен, Лісій, Ісократ).

Епоха еллінізму. Суспільні та культурні особливості періоду. Олександрійська лірика.

Грецький роман.

Лукіан. Життєвий шлях та літературна спадщина Лукіана. Діалоги Лукіана.

Римський період давньогрецької літератури. Плутарх та його „Паралельні життєписи”.

Римська література

Римська література як віддзеркалення особливостей духовно-ментальної організації римського народу. Періодизація римської літератури. Джерела вивчення римської літератури.

Загальна характеристика архаїчного періоду римської літератури.

Загальна характеристика римської аристократичної літератури (ІІІ – сер. ІІ ст. до н.е.).

Характеристика ранньої аристократичної літератури (Клавдій Аппій, Лівій Андронік).

Загальна характеристика творчості Гнея Невія.

Творчість Тіта Макка Плавта. Демократична спрямованість театру Плавта. Зв’язок комедій Плавта з італійськими театральними жанрами. Театр Плавта та грецька побутова комедія. Реалії римського життя, соціальні проблеми та образи в комедіях Плавта. Особливості плавтівського комізму. Мова Плавта. Значення творчості Плавта для подальшого розвитку європейської драматургії.

Організація та розвиток театру в Римі ІІІ-ІІ ст. до н.е.

Загальна характеристика римської літератури поміркованої демократії (Квінт Енній, Пакувій, Цецилій, Стацій).

Характеристика творчості Публія Теренція Варрона. Особливості драматургії Теренція, її відмінність від драматургії Плавта. Ідеї та образи комедій Теренція.

Загальна характеристика творчості Марка Порція Катона Старшого як представника літератури консервативної сенатської аристократії.

Загальна характеристика римської літератури періоду громадянських війн, кризи та загибелі республіки.

Характеристика римсько-італійської комедії: тогата, ателлана.

Красномовство в Римі першої половини І ст. до н.е. Азіанізм та аттицизм.

Життя та творчість Марка Тулія Цицерона. Характеристика філософських творів Цицерона. Значення творчості Цицерона для римської та світової літератури і культури.

Літературна діяльність Гая Юлія Цезаря.

Тіт Лукрецій Карр як представник епікурейської філософії в Римі. Поема „Про природу речей” як шедевр античної філософської літератури. Поетична майстерність Лукреція. Значення творчості Лукреція для римської та світової літератури.

Загальна характеристика поезії неотериків.

Життя та творчість Гая Валерія Катулла. Характер поезії Катулла. Любовна лірика Катулла; цикл поезій до Лесбіі. Тема дружби в поезії Катулла. Місце Катулла в римській літературі.

Любовна елегія у неотериків і Катулла.

Римська культура та література періоду принципату Августа.

Життя і творчість Публія Вергілія Марона. Міфо-епічні основи „Енеїди” Вергілія.

Творчість Квінта Горація Флакка. Еподи, сатири, оди. Поетика „Послань до Пізонів”.

Творчість Тіта Лівія. Її значення для римської та світової літератури і культури.

Римська елегія та її найвидатніші представники: Тібулл, Проперцій, Овідій.

Життя і творчість Публія Овідія Назона.

Загальна характеристика літератури ранньої римської імперії І-ІІ ст.

Луцій Анней Сенека як представник літератури аристократичної оппозиції. Особливості трагедій Сенеки. Характеристика літературно-філософської спадщини Сенеки. „Моральні листи до Луцилія”.

Загальна характеристика творчості Марка Аннея Лукана.

Загальна характеристика творчості Авла Персія Флакка.

Картина соціального та культурного життя італійського суспільства у романі Петронія „Сатирикон”.

Тематика та художні особливості байок Федра.

Реалістична епіграма. Творчість Марка Валерія Марціала. Віддзеркалення занепаду римського суспільства в епіграмах Марціала.

Творчість Апулея. Сатирична спрямованість роману Апулея „Метаморфози”. „Метаморфози” Апулея як містико-алегоричний роман.

Децім Юній Ювенал як представник літератури демократичної опозиції. Громадянсько-моралістичний пафос сатир Ювенала.

Життя і творчість Публія Корнелія Таціта.

Життя і творчість Гая Светонія Транквілла.

Життя і творчість Плінія Молодшого.