ПРОГРАМА
вступного іспиту з української літератури
(спеціальність – українська мова та література)
для магістрів та спеціалістів

Епоха Середньовіччя:
суспільно-культурні параметри

Ораторська й учительна проза. «Слово о полку Ігоревім». «Слово про закон і благодать» Іларіона. «Повчання» князя Володимира Мономаха. Літописання («Повість временних літ», Галицько-Волинський літопис). Житійна проза (Києво-Печерський патерик).

Епоха Ренесансу в Україні: гуманізм як історико-культурне явище. Українська література в європейському контексті. Братства. Літературні осередки України. Міжконфесійна полеміка. Твори Івана Вишенського.

Історико-культурні параметри епохи Бароко: ХVІІ–ХVІІІ ст. в історії української культури; міжнародні орієнтації барокового письменства; особливості барокової поетики; напрямки еволюції жанрово-стильової системи; періодизація епохи. Барокова полемічна проза й проповідницька культура. Творчий шлях Мелетія Смотрицького. Творчість Іоаникія Галятовського. Байки й притчі Григорія Сковороди. Історико мемуарна проза: «козацькі літописи як етап історичного самоусвідомлення нації («Сказання про війну козацьку з поляками» Самійла Величка; літопис Самовидця; літопис Григорія Граб’янки). Барокова поезія (теоретична поетика в українській школі ХVІІ-ХVІІІ ст.; «Вірші на жалосний погреб гетьмана Сагайдачного» Касіяна Саковича; «Сад божественних пісень» Григорія Сковороди; історичні вірші про Хмельниччину). Гумористичне віршування: «мандровані дяки» як соціокультурний феномен; гумористичні віршовані оповідання. Вірші про попа Негребецького, про Марка Пекельного, про Кирика. Шкільна драма («Володимир» Феофана Прокоповича). Декламації, діалоги, інтермедії (вертепна драма).

Українська література першої половини ХІХ ст.

Історична та культурна ситуація на етнічних українських територіях наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Поняття нова українська література. Просвітницько-сентименталістські та романтичні ідейні тенденції в літературі першої половини ХІХ ст.

«Енеїда» І. Котляревського: жанрова специфіка, ідейний зміст, побутово-етнографічні теми. «Наталка Полтавка»: тематика, образи, роль пісенних партій. Своєрідність розвитку жанру байки: твори П. Гулака-Артемовського, Л. Боровиковського, Є. Гребінки. Проза Г. Квітки-Основ’яненка: «Маруся», «Конотопська відьма» та ін.. Ранній український романтизм: поезія Л. Боровиковського, А. Метлинського, М. Костомарова, М. Петренка, В. Забіли, М. Шашкевича. Рання творчість Т. Шевченка: провідні мотиви, образність. Поеми Т. Шевченка 1843-1845 рр. («Сон», «Наймичка», «Кавказ»), поетичне послання «І мертвим, і живим…». Лірика Т. Шевченка періоду заслання. Художні пошуки Т. Шевченка 1857–1861 рр.

Українська література другої половини XІX століття

Історичні умови літературного розвитку в Україні в другій половині XІX ст.

Літературна ситуація в Україні в другій половині XІX ст.: літературні напрями, традиційне та нове в тематиці, жанровій системі, поетиці порівняно з літературним процесом першої половини XІX ст.

Українська поезія другої половини XІX ст.: тематика, жанровий діапазон (власне лірика, байка, співомовка, балада, поема). Поняття про пошевченківську епоху в поезії. Творчість П. Куліша, Л. Глібова, С. Руданського, Ю. Федьковича, Я. Щоголіва, П. Грабовського.

Особливості розвитку української прози в другій половині XІX ст.: традиційне та нове в тематиці, жанровій системі, поетиці творів 50–60-х та 70–90-х років. Творчість Марка Вовчка, П. Куліша, А. Свидницького, Панаса Мирного, І. Нечуя-Левицького.

Історичні умови розвитку українського професійного театру. Діяльність перших українських професійних театральних труп. Репертуар: традиції, тематика, жанри, образи твори. Творчість М. Кропивницького, М. Старицького, І. Тобілевича.

Творчість І. Франка: обставини появи, авторські передмови, структура, тематика поетичних збірок “З вершин і низин”, “Зів’яле листя”, “Мій Ізмарагд”. Поема “Мойсей”: джерела, авторські передмови, проблематика, образи. Мала епіка: тема села, філософські мотиви. Роман “Перехресні стежки”: історія створення, тематика, образи. Драма “Украдене щастя”: джерела, основний конфлікт, образи.

Українська література к. ХІХ – п. ХХ ст.

Історичні умови розвитку української літератури в к. ХІХ – п. ХХ ст.

Літературна ситуація в Україні в к. ХІХ – п. ХХ ст.: неореалізм, неоромантизм (традиційне та нове у відображенні світу й людини); модернізм: історія виникнення й становлення, особливості українського модернізму. Імпресіонізм, експресіонізм: риси Організації «Молода Муза».

Українська поезія к. ХІХ – п. ХХ ст.: збірки, цикли, тематика, жанровий діалог (Леся Українка, М. Вороний, В. Самійленко, О. Олесь).

Українська проза к. ХІХ – п. ХХ ст.: змістоутворюючі та формотворчі новації малої, середньої, великої епіки (В. Стефаник, О. Кобилянська, М. Коцюбинський, В. Винниченко).

Українська драматургія к. ХІХ – п. ХХ ст.: традиційне та нове в тематиці, жанровій системі, поетиці порівняно з драматургією другої пол. ХІХ ст. Поняття «нова драма» (Леся Українка, В. Винниченко).

Українська література ХХ ст.

Розвиток української літератури на новому історичному етапі Ідейно-естетичні шукання письменників у 20-ті роки (Розстріляне відродження). Літературна дискусія 1925–1928 років. Новелістика М. Хвильового. Концепція повісті «Санаторій на зона». Український інтелектуальний роман («Місто», «Невеличка драма» В. Підмогильного; «Дівчина з ведмедиком», «Доктор Сера фікус» В. Домонтовича). Неоромантизм Ю. Яновського («Майстер корабля», «Чотири шаблі», «Вершники»). «Вертеп» як політекст А. Любченка. Художні пошуки М. Куліша («Мина Мазало», «Народний Малахій», «Патетична соната»). Місце П. Тичини в модерністських пошуках новітньої української літератури («Сонячні кларнети», «Замість сонетів і октав»). Лірика М. Рильського періоду «третього цвітіння». Романтизація національної історії в поемі «Мазепа» В. Сосюри. Особливості світобачення і поетики лірики Б.-І. Антонича. Є. Маланюк як представник «празької школи». «Марія» У. Самчука, «Жовтий князь» В. Барки як художня модель життя української родини в історично складний час. Неоромантичність індивідуального стилю І. Багряного («Сад Гетсиманський», «Тигролови»). Художній світ творчості О. Довженка («Земля», «Арсенал», «Україна в огні», «Зачарована Десна»). Творчість шістдесятників (В. Симоненко, Л. Костенко, В. Стус, Г. Тютюнник). Художній світ романістики О. Гончара («Прапороносці», «Людина і зброя», «Циклон», «Собор»).

Теорія літератури

Літературознавство як наука: складові частини, зв’язок з іншими науками.

Специфіка художньої літератури.

Поділ літератури на роди і жанри. Епос, драма, лірика як літературні роди. Специфіка і місце роману в системі епічних жанрів.

Основні літературознавчі школи і методики ХІХ–ХХ ст. (міфологічна, біографічна, культурно-історична, психологічна, формалістська, структуралістська, семіотична, постструктуралістська, постколоніальна, феміністична).

Мова віршова і прозова: ознаки та відмінності. Системи віршування, їх основні риси.

Загальне поняття про поетику літературного твору.

Поняття контексту. Семантична роль контексту в тексті. Інтертекстуальність.